СВІТЛАНА БІЛОНОЖКО - Літо бабине

В яскравих квітах бабиного літа
Заблукали ми удвох з тобою,
Були тоді щасливі наче діти,
В міцних обіймах осені рудої.
І сонце ніжне весело регоче,
Зачепилось за стареньку сливу,
Я заглядала в твої карі очі
І бачила себе таку щасливу.

літо бабине пригорни мене,
Хай усе сумне і печаль мине,
В кольорових снах на твоїх руках,
Заблукала я в золотих садах.
Літо бабине пригорни мене,
Під своє крило, подаруй тепло,
Літо бабине, хай печаль мине,
Сиве де-не-де, але ж молоде

У вогняному танці листопада
Ми перейшли усі можливі межі,
Моє серденько раптом вийшло з ладу
Воно мені вже більше не належить
І танцювали ми без перестанку,
І так хотілось жити і радіти,
Нам вишивала осінь вишиванку
Із павутиння бабиного літа